Чугуїв пам'ятає

2020-06-19

/Files/images/2206/1.jpg

/Files/images/2206/2.jpg/Files/images/2206/3.jpg/Files/images/2206/4.jpg/Files/images/2206/5.jpg

З попелу забуття. Партизанський рух Чугуївщини

/Files/images/2206/2123.jpg

На початок жовтня 1941 року в смузі оборони 38-ї армії на території Чугуївского, Печеніжського й Старосалтівського районів, було сформовано два загони під командуванням І. Г. Білоконя та А. П. Федорова і розвідувально -диверсійну групу на чолі з Г.І. Нагорним. База загону розташовувалася в Печеніжському лісі.З листопада 1941 по червень 1942 року партизани Чугуївщини провели понад 20 боїв, 58 розвідрейдів, здійснили 8 диверсій, знищили кілька сотень фашистських солдатів і офіцерів. За знищення німецького штабу в с. Печеніги та складів з боєприпасами в грудні 1941 р. командир загону Білоконь І.Г. був нагороджений орденом Червоної Зірки. Також Кавалерами ордена Червоної Зірки стали Н. Н. Бахтєєв і А. Г. Судаков. За мужність і відвагу учасники руху були нагороджені орденами і медалями.Легендарна партизанка Сиромятникова З.В., уроженка с. Зарожне, мешканка м.Чугуїва була зв’язною ЦК КПУ. Розвідниця чотири рази ходила зі спецзавданням у тил ворога. Про діяльність партизанського загону Зінаїда Василівна розповіла у 1973 році в книзі «Я йду в тил ворога». За героїзм нагороджена орденом Червоної Зірки, орденом Вітчизняної війни І ступеня, орденом Червоного Прапора та медалями.

З попелу забуття.

Да будет проклята война

/Files/images/2206/22.06.jpg

З попелу забуття.

Да будет проклята война

Видать, не перестанут сниться

Солдату фронтовые сны,

И не уйти, не заслониться

Ему от марева войны.

Когда и чем он мог обидеть

Свою заступницу – судьбу,

Что до сих пор бессменно видит

Себя во сне и наяву

То в рукопашной круговерти,

То с автоматом на броне –

Теперь, видать, до самой смерти

Солдат остался на войне.

На том далеком поле брани,

Где близко видятся ему Бои,

В которых трижды ранен,

Снопы убитых на снегу.

И часто долгими ночами,

Как на посту, не спит солдат,

Когда опять перед глазами

Деревни русские горят.

Проходят мертвые, калеки,

Всплывают лица, имена…

Да будет проклята война,

Что не забудется вовеки

Василий Чугай

Кiлькiсть переглядiв: 303